Тельки в бічну катакомбу Солохи грабіжник, чомусь промахнувся, так не до кінця ограбували Чертомлыцкую могилу. Виходить, грабіжники були на похоронах і знали, що й де покладено. Імовірно, це були знатні люди з інших номов або областей, може бути, навіть сусідні скіфам сармати й меоты. Рядові общинники навряд чи могли б сховати своє збагачення. А раби або слуги з общинників копали під доглядом, по примусі на користь своїх жадібних хазяїв. Бувало потроху золота й у могилах рядових общинників. Їхні низькі насипи грабувати було простіше. Але майже поголовне їхнє пограбування змушує припускати грабіж під час воєн. Може бути, воно було масовим в останній кривавий набіг сарматов в II в. н.е. Такі реальні риси специфічних для цього часу могильних споруджень і похоронного ритуалу степових властиво скіфських племен. Геродот так описує похорони, що відбувалися в номе Геррос над головними царями й по всім степу над простими смертними. Більшість курганів, розкопаних археологами, ставиться до IV - III вв. до н.е. Але пізні звичаї залишалися тими ж, і ретроспективно подробиці геродотовского описи повинні бути поширені й на ці пам'ятники. Рядові общинники сорок днів возили труп по родичам. Ті гостинно зустрічали цей поїзд, із усякими частуваннями й поминками. Потім відбувалися похорон. Після них учасники очищалися в юрті-лазні, але не стільки обмиванням, скільки дурманними парами гашишу, що добувається з насінь конопель. Божественне походження царів і їхньої підлоги деспотична влада привела до особливої обстановки їхнього похорону. За межами Герроса, тобто якоїсь території навколо Каменського городища, по обох берегах Дніпра ті ж звичаї дотримувалися на більшій території, отже, і номархи скептухи погребались точно так само. От коротенько те, що розповідає Геродот. Умер цар і йому готовили більшу чотирикутну яму. Небіжчика бальзамували: натирали воском і набивали живіт запашними травами. На жалобній колісниці тіло пануючи возили по всім раніше підвладним йому народам. У знак суму що зустрічали відрізали собі частина вуха, дряпали собі особа й ніс, протикали стрілою ліву руку. Але от похоронний поїзд об'їхав усіх, кого покладено. Царя везли до