Пізніше будь-які деталі жіночого туалету прикрашалися звірами й сценами боротьби. Начиння прикрашалося у звіриному стилі лише вкрай рідко. Відомі бронзові казани з ручками у вигляді оленів і козлів. Часто ручки у вигляді горизонтальних суцільних виступів і краю дерев'яних посудин оббивалися золотими пластинками, прикрашеними в такому ж стилі. Могло оббиватися ними й тіло посудини; приведемо для приклада риб із золота на стінках дерев'яного таза з кургану Солоха, фігури ведмедів на ручках посудин Частих курганів, кабана на обкутті ручки з Александропольского кургану, три тривимірних голівки коней на середині ободка із краю чаші звідти ж.

Це, звичайно, прикраса, але, може бути, що призивало на питущого з миски властивості зображеної тварини. Стиль був, звичайно, із самого початку аж ніяк не тільки сакральним. Він був і декоративним: багато художнього чуття й таланта витрачено на створення його шедеврів. Але спочатку його функції були вже, і застосування мало досить обмежені й певні звичаєм рамки. До того ж в VI в. він байдуже звичайний і в могилі рядового общинника, і в городище якихось шарах, і в аристократичному побуті вершника-аристократа. Але вже в V в. він стає усе більше й більше декоративним.

Правда, у колишньому дусі прикрашаються зброя й збруя, але й бляшки, що нашивалися на одяг, і золоті стрічки, діадеми цариць, і поясна пряжка пануючи, і браслети, і гривня - всі частіше тепер прикрашалися в тім же стилі, що явно поширювався на всі предмети побуту, але ставшем прерогативою пануючи, вершника-аристократа і їхніх дружин і наближених. Речей у звіриному стилі повнісінько в так званих царських курганах і майже начисто немає в сотнях рядових курганів степовиків-общинників і в шарах могутнього Каменського городища. Те ж саме - у лісостепу й на Кубані. Більшість речей виконана в дуже невисокому рельєфі або неглибокому гравіруванні на площині.