На вивчених відкритих селищах відомі залишки чотирикутних, навіть квадратних наземних жител і землянок. Кам'яні круглі вогнища й вогнища опалювали ці житла й служили для готування їжі. Неглибокі расширяющиеся донизу кіл околовидные ями, зерносховища й льохи, донесли до нас залишки їхнього землеробства й скотарства у вигляді різних зерен і костей худоби. Рано, однак, у первісних таврских громадах з'явилася необхідність захищатися, а згодом нападати самим. На рубежі бронзового й залізного віків стали виникати, особливо на південному узбережжі Криму, частиною городища-притулку, частиною піратські гнізда, такі, як на Аю-Даге, на горі Кішці, біля Ялти. Деякі з них були пізніше перетворені римлянами в укріплені табори, такий особливо Ай Тодор.

Там у підставі римських кріпосних стін лежить циклопічна кладка таврского часу, а в культурному шарі попадається деяка тубільна зброя від VI в. дон. е. до I в. н.е. Краще зберегла свій архаїчний вигляд міцність на Кішці. Це поселення займає на вершині гори площадку близько 1,5 га, серед захищаючих її від вітру скель. З півночі й півдня, з моря, де до площадки є доступ, вона захищена стінами, складеними в підставі з великих циклопічної кладки блоків, а вище-з каменів середньої й малої величини.

Її вивчив у недавній час сімферопольський учений П. Н. Шульц. У стіні збереглася вхід-хвіртка. Місцями стіна від ремонту додатковими зовнішніми панцирами досягала до 3 ж товщини. Виникло поселення в VII - VI вв. до н.е. Житла тут з товстими кам'яними стінами й мають одну дві кімнати. Земляні підлоги ретельно втрамбовані. Односхилі, бревенчатые, покриті землею даху опиралися на стовпи. На поселенні виявлений зольник, що містить багато кераміки, аж до початку середніх століть. Тут відкриті сліди землеробства й скотарства. Могильні пам'ятники таврів- кам'яні ящики.